Пам'ятки учням

Пам'ятки учням

Як писати есе?

ЩО ТАКЕ ТВІР-ЕСЕ?

Особливості написання твору-есе

Есе, есей ( з фр. – проба, спроба, нарис) – жанр художньо-публіцистичної, науково-популярної літератури. Характеризується вільним, не обов'язково вичерпним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми.
Поради щодо написання есе:
1. Усвідомити мету написання, яка полягає в тому, що ви повинні переконати того, хто має читати цей твір, що ви зрозуміли тему есе.
2. Уважно вчитатися в тему есе, знайти ключові слова, осмислити проблему.
3. На чернетці написати тези, краще з наведенням певних доказів, які допоможуть розкрити тему твору.
4. Стисло і влучно занотувати аргументи і приклади.
Поради щодо побудови есе:
1. Твір есе варто розпочати зі вступу, в якому має бути висвітлено загальний підхід до теми, вступ повинен містити проблемне завдання і відповідь на поставлене питання. Це теза есе.
Теза чітко визначає межі написання есе. Автор есе не має права описувати все, що йому відомо в обсязі заданої теми, а лише те, що буде творчою відповіддю на поставлене питання у темі.
Упродовж усього есе необхідно підкреслювати зв'язок поданих фактів з тезою.
2. Основна частина есе вибудовується з метою переконання читача. Для цього автор есе має використати вагомі аргументи. Спочатку варто викласти головні ідеї та факти, які підтверджуватимуть приклади до цих ідей.
Обсяг есе має бути не дуже великим ( хоча не існує якихось чітких рамок і обмежень щодо обсягу есе).
Правила, яких варто дотримуватися при написанні есе:
(використано ідеї І.Звоненко)
Вступна частина має бути стислою, але виразною й містити у собі центральний метафоричний образ.
Останнє речення вступу й перше речення основної частини мають бути органічно пов'язаними. Сутність зв'язку: пояснення правомірності метафори.
Обсяг основної частини не регламентується, але необхідно пам'ятати: зі збільшенням обсягу есе втрачає легкість жанру.
Основна частина пов'язана з висновком не лише за думкою, а й за способом мовного оформлення (через центральний образ).
Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будь-чого, запитанням чи остаточно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається використання афоризмів і цитат.
Використання мовностильових засобів у творі-есе:
1. Важливу роль відіграють порівняння.
2. Велика увага приділяється внутрішньому змісту і зовнішній оболонці слова. Гра зі словом на рівні оригінального осмислення теми.
3. Авторське використання великої літери, коли є потреба піднести певні акценти, та малої літери, коли навпаки є необхідність, підкреслити втрату величі чи особистісної цінності.
4. Авторське використання розділових знаків, абзаців.
5. Контекстуальне використання засобів зображувального-виражального ряду. Не треба боятися «поєднання непоєднуваного»; неочікуване може бути якраз найцікавішим у контексті роздумів.
6. В есе є вмотивованим і доречним використання складних синтаксичних конструкцій і неповних речень, обірваних фраз; використання усього арсеналу вставних слів, відокремлених членів речення вигуків…
7. Одним із головних аспектів є чуттєво-емоційний лад викладу думок.

Форми ведення записів

План – перелік основних питань теми, статті, твору, доповіді.

Простий план – коротке, стисле перерахування головних питань, що містяться у тексті твору.

Складний план – розгорнутий перелік основних питань, їх розшифровка з деталізацією та висновками.

Виписки – вибрані з тексту найбільш важливі місця: визначення, факти, статичні дані, схеми, таблиці. У виписці необхідна точність, посилання на джерело, відповідність тексту оригінала.

Тези – стисло сформовані основні положення теми, статті, книги, доповіді, лекції; це положення достовірність яких автор має довести. Тези складаються тоді, коли тема гарно засвоєна і не вимагає більш повних записів.

Анотація - дуже коротке викладення змісту, іноді з критичною оцінкою.

Коментар – тлумачення, пояснення суті якого-небудь тексту, окремих місць, фраз, виступів.

Резюме – стисла оцінка написаного чи прочитаного, короткий висновок.

Бібліографія – перелік літератури з якоїсь проблеми, теми.

Конспект – найбільш досконала форма запису, в якому виділено головне у виучуваному творі, матеріалі, лекції. Такий запис містить короткі, чіткі формування узагальнення, важливих теоретичних положень.

Реферат – доповідь з певної теми, що включає огляд джерел і літератури.

Як скласти розповідь за малюнком?

• Уважно розглянули малюнок, прочитати надпис до малюнка .
• Поміркувати над темою малюнка.
• Скласти план розповіді.
• Вказатичас час, місце подій.
• Розказати про людей, що зображені на малюнку, описати і йзовнішність дій.
• Описати предмети, що зображені на малюнку.
• Зробити висновок, висловити своє ставленя до зображеня . 

 Як пітготувати інтерв'ю

• Продумати заздалегіть питаня .
• Сформулювати питаня так,щоб віповіді на них розкривали найбільш цікаве в людині, донесли до читача (слухача) значення факту.
• Правдиво й точно записати сказане, дати, прізвища, цифрово дані. 

Як підготувати репортаж ?
Репортаж- розповідь очевидця,свідка,учасники подій.

Мета:відтворити повну картину подій, щобчитач(слухач)міг наочно уявити собі,як подія відбулася,стати нібито іі очвидцем.

• Добре знатибпаро що розповыдати.
• відібрати найсуттєвіше,найговніше в подіі, що висвітлюється.
• Прагнути до об'єктивності.
• Показати свою позицію до питань,що розкриваються в репортажі.
• Описувати виразно, живо. 

Як аналізувати історичний документ?

Визначити:

Хто автор документа?Чиї інтереси він захищае?
Коли написаний документ?Як могли вплинути на автора документа історичні події чи загальна ситуація в цей період?
Документ первинний (запис очевидця, учасника події) чи вторинний (коменнтар чи переказ про подію з уст дос лідника).
Відокремити в документі факти й коментарі та проаналізувати їх окремо.
Про що розповідається у документі? Яка сторона поддії замовчується?
Де відбувалася подія, про яку йдеться у документі?Зякою місцевістю вона пов'язана?

Як скласти історичний портрет?

План
1. Історичні умови,в яких формувалася особистість історичної постаті.
2. Походженя. Біографічні дані.
3. Особисті якості історичного діяча та умови їх формування.
4. Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства виражав діяч.
5. Цілі діяльності та можливісті їх досягнення.
6. Засоби досягнення мети.
7. Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.
8. Значення діяльності особистості для регіону,країни,світу.
9. Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.
10. Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.
11. Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею?Чому?

Як скласти твір – роздум?

План
1. Вступ.
2. Теза(основна думка твору).
3. Факти і роздуми щодо тези.
4. Висновок.
1)Сформулюйте тезу.
2)Доберіть доводи істинності чи помилковості тези(факти з життя,з літератури,
Зі спогад сучасників,свої спостереження).
3)Сформулюйте висновки.

Як скласти розповідь?

Мета:розкрити важливу подію в історії, в житті історичного діяча,
План
1. Зав’язка-факт, з якого починається подія.
2. Кульмінація- момент найбільшого напруження в розвитку події.
3. Розв’язка- заключна дія,результат події.
4. Значення події для подальшого розвитку історії

Як скласти конспект?

Конспект-стислий,систематичний,послідовний,зв’язний виклад змісту параграфа, розділу книжки,лекції,повідомлення,доповіді.
План-конпекта – спочатку складаеться план тексту ,а потім на окремі пункти ніби нарощується інформація.
Тематичний план-короткий виклад даної теми , що розкривається за кількома джерелами.
Текстуальний конспект – сворідний монтаж цитат із текстів, що опрацьовуються.
Вільний конспект – включає в себе як цитати,так і власні формулювання.
1. Прочитати текст, зясувати зміст тексту в цілому.
2. Розділити текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
3. Проанвлізувати кожну частину, виділити головнеі другорядне
4. Записати основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Як оцінювати історичні факти?

1. За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?
2. Які події безпосередньо йому передують (передумово)?
3. Який розвиток мав цей факт?
4. Які групи людей були в ноьму задіяні (рушійні сили)?Якими мотивами(причанами)це було викликано?
5. Яку роль у ньому відігравали конфетні особи? Якими мотивами це було викликано?
6. Який вплив цей факт на інші галузі людського життя?
7. Як він вплинув на подальший розвиток (наслідки)?
8. Чи був можвим інші перебіг події?
9. Як би ви пово дилися себе в цій ситуації?
10. Чи можливе повторення цього факту?
За яких умов?

Як скласти відгук?

Відгук-документ, який містить висновки уповноваженої особи(або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистатави, творів мистецтва, рукописних робіт та інше . Резвізити:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок
3. Текст, якімістить:вступ; короткий виклад основних положень роботи,що аналізуеться : виклик з пропозиціями, оцінкою й критичними зауваженнями.
4. Підпис
5. Дата
Як скласти рецензію ?
Рецензія- критичний відгук (дає аналіз та оцінку ) на художній твір , друковану наукову працю та інше .
Реаквізити:
1) Назва виду документа .
2) Заголовок, якій містить назву рецензованої рооти, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, видавництво.
3) Текст, що складаеться з двох частин: короткий виклад змісту роботи;що аналізується; виклад з пропозиціями, оцінкою і критичними зауваженнями.
4) Підпис.

Аналіз картини.

• Як називається картина?
• Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?
• До якого жанру живопису належить?

Опишіть картину:

• Що на ній зображено ( на передньому плані, на задньому, ліворуч, праворуч, чому саме так, ане інакше)?
• Які художні засоби і кольори використав художник? Чому саме такі?
• Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?
• Як ви вважаєте, яка гловна ідея цього твору? Що хотів показати автор?
• Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

Пам»ятки на уроках історії.

Пам'ятка з використання карти як історичного джерела 

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.
2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.
3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.
4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».
Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.
6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.
. Пам'ятка вивчення повсякденності
1.Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.
2.Що визначало долю людини, її інтереси й життя?
3.Роль церкви в житті суспільства.
4.Будні і свята села і міста.
5.Ставлення до війни.
6.Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини.
7.Особливості етикету.
8.Ритм життя в певну епоху.
9.Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, якрозширювались уявлення про світ?
10.Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

План характеристики архітектурної пам'ятки

1. Назва архітектурної пам'ятки.
2. Вигляд архітектурної пам'ятки.
3. Призначення пам'ятки.
4. Час створення і місце будування.
5. Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.
6. Замовник або ініціатор створення.
7. Автор (архітектор).
8. Матеріал для будівництва.
9. Основні компоненти споруди.
10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.
11. Види мистецтва, використані у споруді.
12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.. Як сформувати історичні поняття
1. Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.
2. Виділіть істотні ознаки явища.
3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.
4. Випишіть значення терміна зі словника.
5. Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.
6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовуватийого для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

Витяг із короткого словника понять
(Історія України, 8 кл.)
Абордаж — старовинний спосіб мор­ського бою — зближення з ворожим ко­раблем і зчеплення з ним для рукопаш­ного бою.
Абсолютизм — необмежена монархія.
Авангард — 1. Частина військ (або флоту), що рухається попереду голов­них сил. 2. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи.
Автономія (з грец. аutonomiа – неза­лежність) — право держави на власну внутрішню і зовнішню політику під контролем іншої держави.
Агіографія (з грец. аrіос — святий) — складова церковно-історичної літера­тури, зосереджена на описанні життя святих.
Адмірал — військове звання вищого командного складу військово-морсько­го флоту, а також особа.
Акровірш (з грец. аkros — крайній) — вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово або речення.
Амуніція — сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять споряд­ження військовослужбовця, а також спорядження коня.
Аристократія (з грец. аristokratia — влада найкращих, найзначніших) — вла­да привілейованої знатної меншості, що турбується суспільним благом.
Артикул (від латин, аrtikulis — роз­діл) — стаття, розділ чи параграф зако­ну, договору.
Артилерія — вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані.

Як аналізувати історичну подію

1. Коли відбулася дана подія?
2. Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?
3. Які історичні обставини зумовили її?
4. Який розвиток вона отримала надалі?
5. Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?
6. Роль у події історичної особи (якщо така була)?
7. Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?
8. Подія була випадковою чи закономірним явищем?
9. Як би повелися ви за таких умов?
10. Ваша оцінка події.

Як скласти історичний портрет

.
1.1. Де і коли він народився? 1. Як відбувалося становленн
1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
1.3. Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
3.1. Охарактеризуйте основні справи його життя.
3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?
3.4. Хто були його друзі, а хто вороги та чому?
3.5. Якими були наслідки його діяльності:
а) для сучасників;
б) для нащадків?
3.6. 3а що людство вшановує цю людину?
викликає у вас його діяльність?

 Як описати грошову купюру

1. Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?
2. Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?
3.  Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.
4.  Що вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику цьому періоду.
5. Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них? Обгрунтуйте.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1. Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.
2. Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку,й визначте об'єктивність його висновків.
3. Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.
4. Зробіть свій вибір на користь однієаведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме такий вибір.

Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.
2. Визначте причини певного суспільного явища.
3. Визначте етапи його розвитку.
4. Визначте характерні риси кожного етапу.
5. Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.
6. Визначте наслідки кожного етапу.
7. Визначте суть явища.
8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

.Як навчити учнів складати план

1. Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.
2. З'ясувати зміст матеріалу в цілому.
3. Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні плану.
Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати; якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів

Характеристика історичного діяча

Як це робити?
1. Згадайте:
· Коли і в якій країні жив історичний діяч, якого ви маєте охарактеризувати?
· В яких умовах формувалися його погляди7
· Інтереси якої соціальної групи він виражав, якими були прагнення цієї людини?
2. Коротко вкажіть:
· Які ідеї і чому він висував?
· Які засоби використовував для досягнення своїх ідей?
3. Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів, підручника, інформацією з Інтернету, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей?
4. Яких результатів досяг історичний діяч? Оцініть їх (позитивні, негативні).Подумайте , чому вони стали можливі.

Аналіз історичного джерела

«аналізувати « - означає:
· Розкладати
· Роз’єднувати
· Розчленовувати
· Розбирати
Як аналізувати текст історичного джерела
1. Прочитайте текст.
2. Знайдіть значення нових слів , термінів, понять.
3. Визначте основну частину тексту.
4. Про яку історичну подію або явище , про які історичні персонажі йде мова?
5. Визначте в тексті історичного джерела:
· що важливо?
· що потрібно запам’ятати?
· про що довідалися вперше?
· що було незвичайним, несподіваним?
6. Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи словами «чому», «з якою метою», «як».
7. Чи дають відповіді на ці запитання краще зрозуміти суть, причини. Значення історичної події чи явища?
8. Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:
- Це вірно, тому що…
- Я упевнений(а0 у тому, що…
- Я добре знаю, що…
- Я думаю інакше, тому що…
- Я переконаний(а) у цьому, тому що…
- Я сумніваюся у цьому, тому що…
- Я не згодний (а) з цим , тому що…

Складаємо план статті підручника або розповіді вчителя

План тексту - це послідовність основних ідей, думок, висловлених автором або оповідачем.
Складання плану тексту дає можливість краще зрозуміти, виділити головний і другорядний зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити сутність, причини, значення історичних подій чи явищ.
Розгорнутий план – це складний план, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.
Як правильно скласти розгорнутий план.
1. Прочитайте весь текст статті цілком.
2. Виділить в ньому логічно закінчені частини.
3. В кожній з цих частин визначте основну думку та озаглавте її (одним реченням передайте зміст).
4. Кожну з цих закінчених частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко передати їх на папері.
5. Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.
6. Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.
7. Зміст плану треба передавати стверджувальними реченнями.

Складаємо тези параграфу( тексту ) підручника.

Тези – стисло сформульовані основні положення тексту, лекції, доповіді , повідомлення.
Тези бувають різні:
Цитатні – добірка авторських висловлювань
Вільні – самостійне формулювання основних положень тексту
Змішані – поєднання цитати та вільний виклад тексту.
Як правильно скласти тези
1. Прочитати текст, визначити його тему й основну думку
2. Розділити текст на логічно-смислові частини.
3. Дібрати заголовки до кожної частини (план тексту).
4. Поставити до кожної логічно-смислової частини тексту запитання . «Про що йдеться в цій частині?».
5. Знайти в тексті відповідь.
6. Стисло записати власними словами або словами автора.
7. Записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, місто, видавництво.

Складаємо конспект параграфа( тексту) підручника.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги,статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.
Види конспектів
· План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.
· Текстуальний (цитатний) конспект – це конспект, створений з уривків оригіналу тексту – цитат.
· Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.
· Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.
· Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

Правила конспектування книги, статті

· Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.
· Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).
· Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).
· Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.
· Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.
· Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або не початку видання).
· Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.
· Намагайтеся щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.
· Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.
· Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.
· Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.
· Вчитися конспектувати відразу начисто.
Правила конспектування лекції
· Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції
· Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.
· Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.
· Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.
· Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.
· Виділіть основні положення в конспекті лекції.
· Найближчим часом після лекції необхідно:
- дописати скорочені слова;
- виправити стилістику;
- доповнити записи фактами, необхідними положеннями та визначеннями.

Складаємо план – конспект параграфа( тексту) підручника.

План – це начерк змісту наукового чи літературного твору, статті, промови.
Конспект - короткий виклад, запис якого - небудь твору, лекції, промови і т.п
Цитата – дослівна виписка з якого - небуть тексту, твору або точно наведені чиї-небудь слова на підтвердження якогось твердження, доводу.
Як скласти план – конспект тексту
1. Прочитайте весь текст цілком.
2. Виділіть в тексті логічно закінчені частини.
3. Виділіть основну думку кожної закінченої частини. Виразіть її одним стверджувальним реченням. Це буде пункт плану.
4. Викладіть коротко зміст кожної логічно закінченої частини(пункту плану): запишіть основні положення, що уточнюють і розкривають головну думку, наведіть доводи, цифри, цитати, випишіть дати, зробіть висновки.
5. Цитати вимагають особливого оформлення в тексті. Їх записують в лапках, обов’язково вказавши джерело, тобто автора, назву тексту, номер сторінки, на якій розміщене дане висловлення.
6. Наприклад «,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,» ( автор, назва, сторінка)

Поради учням

Як надовго запам’ятати навчальний матеріал?

Поради для учнів 

• Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам’ятовує і довго пам’ятає.
• Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори. 
• Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися.
• Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам’ятовується. 
• Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.
• Уява покращує пам’ять Або як запам’ятати найбільше Усе, що хочеш пам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам’ятаю) Май на увазі: усе, що побачив, відчув, почув, - уже запам’яталось.
• Легко пригадується тільки те, що уявив.
• Не думай словами – думай образами. Не завчай, а уявляй що-небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію. 

Як писати реферат 

1. Визначити адресата і мету спілкування.
2. Дібрати відповідну літературу.
3. Опрацювати дібрані джерела з робочими стисли ми помітками, закладками в книжці.
4. Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5. Оформити яскравий, привабливий вступ.
6. Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.
7. Оптимальний обсяг реферату - 10-12 друкованих сторінок.
Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хв.
8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.
9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю.

Опорні фрази при веденні дискусії

Я вважаю … На мою думку…
З радістю погодився б з вами, однак…
Розумію вас, але треба врахувати, що…
Так, але…
Я з вами частково згоден, але …
Дозвольте заперечити …
Це не має значення …
Я поважаю вашу думку, але ...

Правознавство.

Методичним аспектом ефективної роботи з джерелами є використання пам’яток.
Пам’ятка – це серія спеціальних запитань та завдань, що допомагає розчленувати прийом на окремі операції у виконанні роботи.

Пам’ятка аналізу нормативно-правового акту

1. Визначте назву нормативно-правового акта.
2. З’ясуйте, ким і коли був виданий цей нормативно-правовий акт.
3. Визначте вид нормативно-правового акта
за юридичною силою та належністю до галузей (інститутів) права.
4. Ознайомтесь зі змістом, визначте, з яких частин складається документ.
5. Який предмет регулювання кожної частини?

Пам’ятка аналізу витягу з нормативно-правового акту

1. Визначте, назву нормативно-правового акта, з якого зроблено цей витяг.
2. До якої галузі права належить даний витяг з нормативно-правового акта?
3. Про що йдеться у даному нормативно-правовому акті?
4. Розділіть текст на смислові частини, визначте критерії для виконання завдання.
5. Встановіть основні юридичні показники тексту (предмет регулювання, суб’єкти, юридичний зміст, юридичні обставини тощо).

Пам’ятка для порівняння правових явищ

1. Поміркуйте, за якими ознаками можна визначати подібність та відмінність даних явищ. Назвіть критерії для порівняння.
2. В якому порядку краще розташувати критерії? Чому ви так вирішили?
3. Назвіть подібні риси.
4. Назвіть відмінні риси
5. Зробіть висновки.
6. Результати занотуйте у таблиці.У виконанні завдання учням допомагають опорні схеми, таблиці.